діагностичні особливості застосування методики викликаного шкірного вегетативного птенціалу на фоні електронейроміографічних феноменів

к. мед. н., Олексюк-Нехамес А.Г.

Діагностичні  особливості застосування методики викликаного шкірного вегетативного  симпатичного потенціалу на фоні електронейроміографічних феноменів у хворих з поліневропатіями

Кафедра невропатології та нейрохірургії ФПДО

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вегетативна нервова система (ВНС) грає важливу роль в функціонуванні організму людини. Вона регулює роботу внутрішніх органів, процеси анаболізму та катаболізму приймає участь в підтриманні гомеостазу адаптаційних реакціях, забезпеченні рухової і розумової діяльності впливає на імунітет та емоції. Протікання і прогноз багатьох захворювань залежить від стану вегетативної нервової системи. До недавнього часу можливості широкого вивчення ВНС були обмежені. Дефіцит методів дослідження ВНС був знижений за рахунок появи викликаних шкірних вегетативних потенціалів і спектрального аналізу ритму серця [1,2]. Завдяки сучасним комп’ютерних технологіям проблеми ранньої та диференційної діагностики різного виду захворювань периферійної системи набули іншого характеру [7,8]. Зокрема, важливим є визначення діагностичної цінності методів електронейродіагностики для ранньої до клінічної верифікації різних форм поліневропатій, що в майбутньому покращуватиме патогенетичний аспект лікувальної тактики у таких хворих [5,6, 8]. Особливе значення набуває визначення викликаних вегетативних потенціалів та електронейроміографії і встановлення діагностичної цінності цих методик для верифікації ступеня ураження [8,9,10]. Відомо про значення окисного стресу в патогенезі поліневропатій. Активація перекисного окислення ліпідів і зниження антиоксидантної системи обумовлює різке порушення структури і функції мембран органел клітин. Отримані дані про те, що поліморфізм одного нуклеотиду в генах мітохондріальної і позаклітинної супероксидисмутази може призводити до збільшення розвитку діабетичної дистальної симетричної полінейропатії (ДДСП). Ця обставина пояснює часткову ефективність більшості антиоксидантів. Серед захворювань периферійної нервової системи, які виникають під дією хронічного зловживання спиртовміщуючих напоїв провідне місце належить алкогольній полінейропатії (АП) [4,7]. Вивчення патогенезу та розроблення ефективного методу діагностики ранніх проявів алкогольної поліневропатії, у числі інших форм поліневропатій залишається актуальним враховуючи, що рання доклінічна діагностика корелює з ефективністю лікування даного захворювання.

Мета дослідження. Метою дослідження стало вивчення діагностичної цінності методу  викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП) та електронейоміографії (ЕНМГ), та ПОЛ у хворих з алкогольною та діабетичною дистальною поліневропатією на фоні відповідної схеми лікування. Дані методики вивчалися на фоні обстеження хворих стимуляційною ЕНМГ.

Матеріали та методи. Відповідно до мети і завдання роботи об’єктом дослідження обрано репрезентативну групу  з 44 пацієнтів (32 чоловік і   12 жінок) у віці від 28 років до 67 років (середній вік 41,8±2,1 роки). Для порівняння обстежено 20 осіб (середній вік 35,2±0,9 років). Для хворих з алкогольними дистальними поліневропатіями для лікування  застосовувалися препарати з вмістом вітамінів групи В з вмістом бенфотіаміну (мільгама). Хворі з діабетичною мото-сенсорною дистальною формою поліневропатії отримували додатково препарати α-ліпоєвої кислоти (тіогама-турбо) до стандартної схеми лікування. Стан хворих оцінювався завдяки стимуляційній ЕНМГ та ВШСП і вивченню стану перекисного окислення ліпідів. Діагноз виставлявся на підставі даних неврологічного статусу при виключені інших чинників поліневропатії та електрофізіологічних змін.

Для підтвердження діагнозу дистальної сенсо-моторної поліневропатії, усіх хворих обстежено скринінговим методом стимуляційної електронейроміографії, з врахуванням особливостей протікання. Використовувалися поверхневі чашкові електроди зі змінною віддаллю (стандартизована методика Ніколаєва С.Г., 2003 р.) [9]. Стимуляційна ЕНМГ включала визначення швидкість проведення збудження по моторним волокнам ШРЗМ і ШРЗ по сенсорним волокнам. З метою об’єктивізації суб’єктивних і об’єктивних скарг при алкогольній поліневропатії застосовувалися опитувальник для виявлення симптомів моторної, сенсорної і вегетативної невропатії (EURODIAB IDDM Complication Studi) Kempler P. и співавтор. 1995, і неврологічні шкали (Neuropathy Symptoms Score) (Dyck P.J.) 1988.

Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за вмістом малонового діальдегіду [10]. Ураження при вегетативних проявах поліневропатій оцінювався завдяки методики викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП). Загальним терміном для визначення електричної активності, що проходить від потових залоз епідермісу та дерми служить визначення електродермальна активність (ЕДА), синонімом якої є шкірно-гальванічний рефлекс [5]. Викликаний шкірний вегетативний (симпатичний) потенціал (ВШСП) це зміна електродермальної активності у відповідь на стимул. В якості стимулу використовують подразнення електричним струмом. Запропонована методика запису ВШСП, ВТ. Shahani 1984 для оцінки функції постгангліонарних симпатичних волокон при периферичних невропатіях, адаптована М.М. Одинак (1995 р.). Викликаний шкірний симпатичний потенціал (ВШСП) являється надсегментарним соматовегетативним рефлексом, єфферентним органом якого є статеві залози, а «генератором» відповіді – задній гіпоталамус [5]. Рефлекторна дуга складається із аферентної і еферентної частин ієрархічних структур ЦНС, що модулюють вираженість відповідної реакції. Аферентні шляхи ВШСП можуть бути сенсорні чутливі волокна, що ідуть від рецепторів, на які діє подразнюючий сигнал. Ними є волокна больової та температурної чутливості (при використанні в якості подразника електричного струму). Чутливі імпульси досягають таламуса, тім’яної або скроневої кори і приходять до лімбічної кори і гіпоталамусу. Генератором відповіді ЕДА ВШСП на подразник є гіпоталамус, що здійснює соматовегетативну інтеграцію [5]. Обстеження груп хворих проводиться апаратно-програмним комплексом, або багатофункціональним комп’ютерним комплексом «Нейро-МВП» фірми «Нейрософт» для дослідження стану периферичної системи, в який входить програма для вивчення викликаних симпатичних вегетативних потенціалів [5]. Обробка результатів здійснюється у півавтоматичному режимі, коли програма пропонує свій варіант розставлення маркерів, що встановлює дослідник. Вираховуються наступні показники ВШСП: латентний період, А1, А2, А3, амплітуди першої і третьої фази. S1 S2 S3 – тривалість висхідної частини фаз. Параметри регістрації: швидкість 15 мм\год, верхня частота пропускання 10 Гц, нижня частота пропускання 0,1 Гц. [5,9].