як лікар - привітаю

Вітаю усіх з святом Благовіщання!

сьогодня також всесвітній день здоровя!

Конгрес "Людина та ліки" 2012

фото від конгресу

моя участь в конгресі - Людина та ліки 2012
хороший виступ "Викликані сомато-сенсорні потенціал для оцінки когнітивних змін при гострих порушенням мозкового кровообігу" ,
тезиси у збірнику.
тел. для довідок 0677452596

діагностичні особливості застосування методики викликаного шкірного вегетативного птенціалу на фоні електронейроміографічних феноменів

к. мед. н., Олексюк-Нехамес А.Г.

Діагностичні  особливості застосування методики викликаного шкірного вегетативного  симпатичного потенціалу на фоні електронейроміографічних феноменів у хворих з поліневропатіями

Кафедра невропатології та нейрохірургії ФПДО

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Вегетативна нервова система (ВНС) грає важливу роль в функціонуванні організму людини. Вона регулює роботу внутрішніх органів, процеси анаболізму та катаболізму приймає участь в підтриманні гомеостазу адаптаційних реакціях, забезпеченні рухової і розумової діяльності впливає на імунітет та емоції. Протікання і прогноз багатьох захворювань залежить від стану вегетативної нервової системи. До недавнього часу можливості широкого вивчення ВНС були обмежені. Дефіцит методів дослідження ВНС був знижений за рахунок появи викликаних шкірних вегетативних потенціалів і спектрального аналізу ритму серця [1,2]. Завдяки сучасним комп’ютерних технологіям проблеми ранньої та диференційної діагностики різного виду захворювань периферійної системи набули іншого характеру [7,8]. Зокрема, важливим є визначення діагностичної цінності методів електронейродіагностики для ранньої до клінічної верифікації різних форм поліневропатій, що в майбутньому покращуватиме патогенетичний аспект лікувальної тактики у таких хворих [5,6, 8]. Особливе значення набуває визначення викликаних вегетативних потенціалів та електронейроміографії і встановлення діагностичної цінності цих методик для верифікації ступеня ураження [8,9,10]. Відомо про значення окисного стресу в патогенезі поліневропатій. Активація перекисного окислення ліпідів і зниження антиоксидантної системи обумовлює різке порушення структури і функції мембран органел клітин. Отримані дані про те, що поліморфізм одного нуклеотиду в генах мітохондріальної і позаклітинної супероксидисмутази може призводити до збільшення розвитку діабетичної дистальної симетричної полінейропатії (ДДСП). Ця обставина пояснює часткову ефективність більшості антиоксидантів. Серед захворювань периферійної нервової системи, які виникають під дією хронічного зловживання спиртовміщуючих напоїв провідне місце належить алкогольній полінейропатії (АП) [4,7]. Вивчення патогенезу та розроблення ефективного методу діагностики ранніх проявів алкогольної поліневропатії, у числі інших форм поліневропатій залишається актуальним враховуючи, що рання доклінічна діагностика корелює з ефективністю лікування даного захворювання.

Мета дослідження. Метою дослідження стало вивчення діагностичної цінності методу  викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП) та електронейоміографії (ЕНМГ), та ПОЛ у хворих з алкогольною та діабетичною дистальною поліневропатією на фоні відповідної схеми лікування. Дані методики вивчалися на фоні обстеження хворих стимуляційною ЕНМГ.

Матеріали та методи. Відповідно до мети і завдання роботи об’єктом дослідження обрано репрезентативну групу  з 44 пацієнтів (32 чоловік і   12 жінок) у віці від 28 років до 67 років (середній вік 41,8±2,1 роки). Для порівняння обстежено 20 осіб (середній вік 35,2±0,9 років). Для хворих з алкогольними дистальними поліневропатіями для лікування  застосовувалися препарати з вмістом вітамінів групи В з вмістом бенфотіаміну (мільгама). Хворі з діабетичною мото-сенсорною дистальною формою поліневропатії отримували додатково препарати α-ліпоєвої кислоти (тіогама-турбо) до стандартної схеми лікування. Стан хворих оцінювався завдяки стимуляційній ЕНМГ та ВШСП і вивченню стану перекисного окислення ліпідів. Діагноз виставлявся на підставі даних неврологічного статусу при виключені інших чинників поліневропатії та електрофізіологічних змін.

Для підтвердження діагнозу дистальної сенсо-моторної поліневропатії, усіх хворих обстежено скринінговим методом стимуляційної електронейроміографії, з врахуванням особливостей протікання. Використовувалися поверхневі чашкові електроди зі змінною віддаллю (стандартизована методика Ніколаєва С.Г., 2003 р.) [9]. Стимуляційна ЕНМГ включала визначення швидкість проведення збудження по моторним волокнам ШРЗМ і ШРЗ по сенсорним волокнам. З метою об’єктивізації суб’єктивних і об’єктивних скарг при алкогольній поліневропатії застосовувалися опитувальник для виявлення симптомів моторної, сенсорної і вегетативної невропатії (EURODIAB IDDM Complication Studi) Kempler P. и співавтор. 1995, і неврологічні шкали (Neuropathy Symptoms Score) (Dyck P.J.) 1988.

Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за вмістом малонового діальдегіду [10]. Ураження при вегетативних проявах поліневропатій оцінювався завдяки методики викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП). Загальним терміном для визначення електричної активності, що проходить від потових залоз епідермісу та дерми служить визначення електродермальна активність (ЕДА), синонімом якої є шкірно-гальванічний рефлекс [5]. Викликаний шкірний вегетативний (симпатичний) потенціал (ВШСП) це зміна електродермальної активності у відповідь на стимул. В якості стимулу використовують подразнення електричним струмом. Запропонована методика запису ВШСП, ВТ. Shahani 1984 для оцінки функції постгангліонарних симпатичних волокон при периферичних невропатіях, адаптована М.М. Одинак (1995 р.). Викликаний шкірний симпатичний потенціал (ВШСП) являється надсегментарним соматовегетативним рефлексом, єфферентним органом якого є статеві залози, а «генератором» відповіді – задній гіпоталамус [5]. Рефлекторна дуга складається із аферентної і еферентної частин ієрархічних структур ЦНС, що модулюють вираженість відповідної реакції. Аферентні шляхи ВШСП можуть бути сенсорні чутливі волокна, що ідуть від рецепторів, на які діє подразнюючий сигнал. Ними є волокна больової та температурної чутливості (при використанні в якості подразника електричного струму). Чутливі імпульси досягають таламуса, тім’яної або скроневої кори і приходять до лімбічної кори і гіпоталамусу. Генератором відповіді ЕДА ВШСП на подразник є гіпоталамус, що здійснює соматовегетативну інтеграцію [5]. Обстеження груп хворих проводиться апаратно-програмним комплексом, або багатофункціональним комп’ютерним комплексом «Нейро-МВП» фірми «Нейрософт» для дослідження стану периферичної системи, в який входить програма для вивчення викликаних симпатичних вегетативних потенціалів [5]. Обробка результатів здійснюється у півавтоматичному режимі, коли програма пропонує свій варіант розставлення маркерів, що встановлює дослідник. Вираховуються наступні показники ВШСП: латентний період, А1, А2, А3, амплітуди першої і третьої фази. S1 S2 S3 – тривалість висхідної частини фаз. Параметри регістрації: швидкість 15 мм\год, верхня частота пропускання 10 Гц, нижня частота пропускання 0,1 Гц. [5,9].

участь в конгресі 2012с

участь в Конгресі " Людина та ліки- Україна"

лекції по електронейроміографії

Особливості змін параметрів голкової ЕМГ при патології нервово-м’язового апарату

Цикл «функціональна діагностика центральної нервової системи»

к.мед.н асистент Олексюк-Нехамес А.Г.

Тлумачення поняття «денервації» необхідне для нейрофізіологічного тракування процесу проведення голкової ЕМГ.

У функціональному відношенні рухова одиниця являється лабільним елементом.

При патології нервово-м’язового апарату зміни в кожному окремому відділі системи приводять до перебудови структури рухової одиниці (РО). При тривалому існуванні м'язових волокон без контролю розвивається денерваційне порушення. У цьому випадку спрацьовує система захисту – компенсаторна іннервація збережених нервових елементів.

Компенсаторна іннервація м'язових волокон попереджує їх загибель

Компенсаторна іннервація забезпечується:

1.Здатністю мотонейрону до сприйняття сигналу денервованого м'язового волокна;

2.Здатність аксону до розгалуження;

3.Здатністю термінальних гілок знаходити денервоване м'язове волокно

4.Здатністю термінальних гілок утворювати новий синапс

Спраутинг здійснюється двома шляхами:

Колатеральний – розгалуження в області перехватів Ранвьє

Термінальний – розгалуження кінцевого аксону; Велику роль у індукції спраутингу грає порушення зворотнього захвату аксонального транспорту. Реіннервація іде не лише в денервованому мязі. Відмічається перебудова РО у симетричних м'язах. Таким чином кожен денерваційний процес супроводжується реінерваційними змінами.

Цікаво, що у процесі перебудови рухової одиниці може змінюватися і її функція. Волокна І типу можуть перетворюватися на волокна ІІ типу, тобто знову іннероваване м'язове волокно може прийти у відповідність з іншими м'язовими волокнами, що переважають в даній РО

Поняття стадій денерваційно-реінерваційного процесу

Нормальною вважається така гістограма розприділення (ПРО) потенціалу рухової одиниці, при якій максимальна і мінімальна тривалість ПРО, що зареєстрована у конкретному м'язі не виходить за межі ± 30% від нормативного показника середньої тривалості ПРО

Приклад програмного вікна при проведенні голкової ЕМГ приладом НЕЙРОМИАН НМА-401

Проведення голкової ЕМГ при обстеженні м'язів язика у дитини при спадковій сенсомоторній невропатії (визначення денервації мязів язика)

У випадку загибелі м'язового волокна

У випадку загибелі м'язового волокна і зменшення розмірів РО гістограма розприділення ПРО по тривалості має тенденцію зсуву вліво, при збільшенні РО (зміні їх розміру) –зсув вправо. Приклад реєстрації ПДЄ і виділення необхідних для аналізу кривих

Електронейроміографія (продовження циклу лекцій)

Шановні відвідувачі блогу:
На блозі розміщені матеріали лекцій з циклу ТУ"Функціональна діагносика захворювань ЦНС" по темі "Електронейроміографія, методи, покази та інші методи нейрофізіологічної діагностики для уточнення діагнозу"
детальна інформація щодо проведення методу за телефоном:
0677452596, (питання та відповіді надсилати на електронну скриньку: olekalla@gmail.com)
обстеження проводиться на базі кафедри невропатології і нейрохірургії Львівського національного медичного університету ім.Д. Галицького. за адресою вул.Миколайчука 9 (лікарня швидкої медичної допомоги) 2 поверх , 2-е невролологічне відділеення.
проводить обстеження Олексюк-Нехамес Алла Григорівна к.мед.н.

електронейроміографія (мої лекції на циклі ТУ )

ЕНМГ як метод часто вирішує питання диференційної і топічної діагностики нервової системи, підбору адекватної терапії, оцінка динаміки процесу на фоні лікування, прогноз.

При цьому метод дозволяє отримати об’єктивні характеристики функції нервово-м’язового апарату з врахуванням віку хворого, патогенезу і па морфології захворювання і у цьому плані є незамінним.

Основні завдання ЕМГ:

1) оцінка стану м’язової системи;

2)аналіз функції нервового апарату;

3)виявлення змін на рівні нервово-м’язової передачі.

З врахуванням структурної організації виділяють такі рівні ураження нервово-м’язової системи, що піддаються діагностиці:

1) первинно-м’язові;

2) cинаптичні ураження;

3) невральні ураження (ураження терміналів)

4)нейрональні.

ЕНМГ дозволяє: Диференціювати аксонопатії і демієлінізуючі невропатії. В залежності від важкості і динаміки основного ураження аксональна дегенерація характеризується ознаками денервації (виникненням спонтанної активності: потенціалів фібриляцій і позитивних гострих хвиль) або реінервації (збільшенням тривалості і амплітуди потенціалу дії рухових одиниць) а також редукцією інтерференційної кривої.

Але треба врахувати, що ми досліджуємо єдину систему, єдиний організм, зміни якого відображені на різних рівнях.

За способом отримання даних і характеру дослідження в ЕНМГ виділяють наступні методики:

1) сумарна, поверхнева ЕМГ;

2) стимуляційна ЕМГ;

3) голкова ЕМГ,

4) ритмічна стимуляція і визначення надійності нервово-м’язової передачі.

5) Викликані сомато-сенсорні потенціали ВССП (Викликані когнітивні, зорові і слухові потенціали)

6) Визначення симпатичного шкірного потенціалу (діагностика стану вегетативних волокон)

7) Магнітна стимуляція

Електронейроміографія (покази до проведення, продовження)

Електроміографія – метод діагностики заснований на реєстрації і аналізі біоелектричних потенціалів м’язів і периферичних нервів.

При цьому, в залежності від мети дослідження, оцінюється як мимовільна так викликана шляхом стимуляції активність нейро-м’язового апарату.

Фізіологічною основою ЕМГ, як і інших методів функціональної діагностики являється коливання електричного потенціалу біологічних мембран, мембран м’язових волокон, аксонів, що входять в склад змішаних периферичних нервів.

Серед контингенту поступаючих у неврологічні стаціонари хворих, які потребують діагностики, хворі з ураженням периферійного нейромедіаторного апарату вертеброгенної, травматичної, судинної, інфекційно-алергічної, спадково-дегенеративної природи.

Основна мета електронейроміографії
(Ніколаєв С.Г. 2003-2007, Каманцев В.М. 2008 РАНМ Санкт-Петербург )

Виявлення рівня ураження нервово-мязового ураження

Виявлення топіки ураження

Визначення характеру ураження

Вираження степеня ураження

Встановлення динаміки патологічного процесу

Міжнародна особливість показів проведення ЕНМГ: це тільки встановлення факту ураження периферійної нервової системи, м’язової системи і характеру ураження (вторинного чи перинного, );

Отже, ЕНМГ це комплексна методика яка дозволяє вивчити функціональний стан нервово-мязевої системи.